Чайки кружат над забытым причалом... Плавая в мареве южных ветров... Странная сказка с туманным началом... В новых районах больших городов...
Незнайомий брат



Знову місяць блукає зоряним небом,

Знову чую крізь сон тихі кроки твої.

Я не знаю тебе, я не знаю про тебе.

І для чого приходиш з далеких тих днів?



Так багато у тебе хотів запитати,

Та напевно, як завжди, не вистачить слів.

Скільки повзати ще нам, а не літати?

І для чого приходиш з далеких тих днів?



Приспів:

Ти мені пробач – я колись народився в своїй країні.

Ти мені пробач – я живу ніби вдома, але як емігрант.

Ти мені пробач – за забуті пісні і сльозу на калині.

Ти мені пробач – незнайомий мій брат.



Ніби все у нас є, більше навіть не треба,

Синє небо і жовте колосся ланів,

А насправді ми просто тікаєм від себе,

Ти про це нагадав нам з далеких тих днів.



Приспів



Брідж:

Стогнали гори, ридали ікони,

Спадали зорі комусь на погони,

Червоне поле, червоне небо,

Такого не треба! Більше не треба!



Молитва:

І на віки віків...

Повсякчас і нині...

Будуть дивитись на нас твої очі сині...

Березові хрести і земля у руїні...

І останні слова:

"Слава Україні!"



Приспів (2)




@музыка: Марія Бурмака - Не бійся жити

@настроение: хорошее, почти замечательное)